Читати чи не читати?

                                                                                      Книги-ліки  від ліні ,                                                                                                 бідності    та      гріха 




     У   наш   час  молодь умовно розділилася  в   залежності   від читацьких інтересів та інтенсивності читання. “Одна частина молоді читає багато та вдумливо,інша-занадто мало та поверхово.За спостереженнями вчених близько 30% юнацтва прочитують не менше 4 книг за місяць. Нажаль, збільшилася   категорія   «не- читаючої   молоді»,   що   пов’язано   зі складністю сприйняття тексту. А головне «вибір шляху нечитання приваблює   своєю   легкістю,   в   свою   ж   чергу   «читання»   потребує напруження праці».Вчені   попереджають,   що   подальше   погіршення   економічної   ситуації призведе   до   різкої   зміни   структури   цінностей   і   цінностних орієнтирів масових верств населення, і в першу чергу молоді.“Читання стає, з одного боку, все більш легкою, розважальною справою, з іншого боку – зростає кількість молодих людей, для яких розуміння навіть простих текстів стає складною справою».
 Розмірковуючи над тим, що читають у наш час, письменниця Тетяна Гармаш-Роффе робить гіркий висновок, що “подобається це нам чи ні, але сьогодні   масова   література   —   єдиний   вид   художнього   тексту, який звернений до народу. Вона впливає на “свідомість” мас. Прищеплює смак або   його   відсутність, високу  моральність   або   ницість світобачення. Директор Книжкової палати України Микола   Сенченко наголошує   на   появі   поняття   “вторинна неписемність”,   коли   люди   уміють   читати,   але   не   розуміють   значення прочитаного. Ось які цифри навів Генеральний директор видавництва Ексмо” О. Новіков:“у США сьогодні налічується майже 40—50 млн повторно безграмотних, у Німеччині їх приблизно 3—4 млн. У Росії кількість людей, які взагалі не беруть книгу в руки, зросла з 20% у 1996 році до 35% у 2009 році. Активно читають у нашій країні всього 23% населення. Так, деякі дослідники з погляду на реальну ситуацію з чиитанням серед молоді
говорять про “примітивизацію” читання, появу “нечитаючого покоління”.Однак існує й інша думка: що статус книги у наш час залишається високим. “Значна частина молоді, студентів мають власні   бібліотеки,   регулярно   купують   книги. Але в будь-якому випадку читачі суттєво відрізняються від нечитачів. 
      Так,завідуюча відділом соціологічних досліджень Російської державної дитячої бібліотеки В.П. Чудинова зазначила, що читачі суттєво відрізняються від 
нечитачів рівнем розвитку інтелекту.  Вона стверджує, що «читачі здатні мислити в рамках проблем, аналізувати та виявляти протиріччя, встановлювати зв'язки між явищами, більш адекватно оцінювати ситуацію, швидше знаходити правильне рішення, мають більший обсяг пам'яті.
     Ось деякі факти:  сума   знань,   яка   накопичувалася впродовж 16-17   століття, в наш час накопичується   за  один  місяць.  А   щоденне видання газети  містить більше відомостей, ніж середньостатичний англієць 17 століття засвоював за все життя. Але замість того, щоб отримати якомога більшу кількість знань людина   опиняється перед   неможливістю  їх засвоїти. Виникає явище, яке вчені назвали «інформаційною травмою»: коли   зір   та   слух   людини   отримують навантаження,   яке   не   витримує свідомість.

   Сила читання — у відкритті сенсу і цінності твору, у залученні індивідуального досвіду і фантазії до літературного простору.Читаюча людина-це мисляча особистість, яка розуміє свою місію в суспільстві.

Немає коментарів:

Дописати коментар