21 лютого- 
Міжнародний день рідної мови

 Цей день наштовхує кожну свідому особистість задатися запитанням: чи я володію рідною мовою? Чи вмію я спілкуватися?  

    Адже головною ознакою комунікації, як на мене, є повага до рідної мови, власна відповідальність за кожне сказане слово.  
        Сьогодні ми є свідками того, як українську мову "не тільки вороги, а й діти рідні топчуть..." Мода на сленг, лайливу, а частіше всього відверто нецензурну лексику, поширюється так невблаганно швидко, що існує загроза утвердження офіційної вульгаризації як норми мовленннєвої культури.                   Головною причиною такого нещадного плюндрування мови наших пращурів є знецінення духовних  основ, на яких тримається життя народу.       Пошкоджене коріння, якщо його не лікувати, проросте новими нездоровими паростками, а це вже загрожує гибеллю нації. 

                                                                                                                  





                                                                  
             Українська об'єднує

                Бібліотека ліцею "Лідер" долучилася до участі у міському молодіжному літературно-мистецькому онлайн-конкурсі "Українська об'єднує" з нагоди Міжнародного Дня рідної мови, який відбувся з ініціативи ЦМБ імені О. Журливої.
Свої творчі доробки на конкурс представили Марія і Олександра Денщикови (в номінації декламування віршів) вірш Л. Костенко "Біль єдиної зброї" та Софіія Артеменнко (в номінації декламування віршів) вірш Л. Тарапакіної "Якщо Бог мене чує"

 Міжнародний День рідної мови 

        21 лютого-це Міжнародний день рідної мови, а значить це чудова нагода запитати себе: чи я володію рідною мовою? Чи вмію я спілкуватися? Слово-це сутність людини, її внутрішній світ, який можна порівняти із садом, в залежності від того, як ми за ним доглядаємо. Слово має велику силу впливу на


саму людину. Так, на думку Макарія Великого, зле слово і добрих робить злими, а добре і злих перетворює в добрих.
Не випадково психологи стверджують: як ми мислимо, так ми і живемо. Чи можна чекати миру та зллагоди в сім'ї , в державі, чи світі, якщо наші думки та слова токсичні, засмічені, лихі, нецензурні, або спрощені до рівня примітивних сленгів чи певних лексичних кліше.

Ми всі повинні розуміти, що наша безвідповідальність перед власними словами і думками губить в нас людину.
Тому пропоную скористатися мудрою порадою.
ПРИТЧА "ТРИ СИТА СОКРАТА"
Один чоловік запитав у Сократа:
– Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?
– Зачекай, – зупинив його Сократ, – просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
– Три сита?
– Перш, аніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?
– Ні, я просто чув це.
– Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просій через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
– Ні, навпаки.
– Виходить, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений в тому, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. Чи так вже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
– Ні, в цьому немає необхідності.
– Отже, – підсумував Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ані користі. Навіщо тоді говорити?

Мандрівка у світ цікавого та невигаданого

        Мистецький бібліовояж «Українська пісня, що об’єднала народи та часи», організований та проведений з ініціативи книгинь ліцею «Лідер» (О.Плотнікової, І.Рак) для учнів 6-А класу (класний керівник Л. Миколенко), був присвячений 100-річниці виконання «Щедрика». А перетворити його у справжню мандрівку в світ цікавого та невигаданого зуміли завідувач бібліотеки Олена Плотнікова та відома краєзнавиця і журналістка телестудії «Тясмин» Юлія Харченко, які взяли на себе ролі гідів.
В ході подорожі учні дізналися про таємницю української щедрівки, яка в музичній обробці талановитого композитора М. Леонтовича перетворилася в світовий хіт, а згодом-у Різдвяну колядку, відому в Америці та Західній Європі як «Колядка дзвонів».
Пізнавальний та творчий характер подорожі визначили інтерактивні та ігрові вправи («Інтерв’ювання», «Асоціативне гроно», «Бюро історичної довідки», «Документальна хроніка»). Запропоновані О.Плотніковою форми роботи допомогли учням усвідомити етнографічне та історичне підґрунтя відомого «Щедрика» та зрозуміти, чому у Різдвяній колядці ні слова немає про зиму. На завершення першої частини мандрівки «Щедрик» прозвучав у виконанні Маші Курпас (4-А).
А от із яскравими постатями на мапі історії Смілянщини та їх внеском у творення світової слави «Щедрика» учасників заходу познайомила місцева дослідниця-журналістка Ю. Харченко.
Символічним підсумком бібліовояжу стали «солодкі» бонуси для юних пізнайок від гості Ю.Харченко у вигляді цукерок «Ластівка».


 До 100-річниці "Щедрика"

            «Щедрик» відкрив світові Україну
В грудні 2022 року Україна відзначила унікальну дату своєї спільної із США музичної історії-100-річчя американської прем’єри «Щедрика» М. Леонтовича. Тієї самої колядки Carol of tht Bells, яка щороку лунає у всіх куточках Америки й цілого світу.
Уперше пісня прозвучала на американському континенті 5 жовтня 1922 року під час концерту хору Олександра Кошиця у Carnegie Hall. Виступ став кульмінацією турне українських співаків, які гастролювали за кордоном з ініціативи Голови Директорії і головнокомандувача армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, з метою міжнародного лобіювання ідеї української незалежності та пошуку підтримки України у війні з росією. За задумом глави української держави, хор мав прорвати російську інформаційну блокаду, відкрити світові Україну через її культуру, й цим протистояти російській пропаганді, що заявляла, як і сьогодні: «українського народу не існує».
Упродовж 1919-1924 років хор Олександра Кошиця виступив у 17 країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки. Хітом гастролей став «Щедрик» Миколи Леонтовича. Від Відня та Парижа до Нью-Йорка та Ріо-де-Жанейро-усюди пісня викликала захоплення закордонної публіки, а в залах лунало «Vive L’Ukraine!»
Втім, української незалежності західний світ тоді так і не визнав.
Спроби України здобути незалежність зазнали поразки. Встановився більшовитський режим. Серед його численних жертв опинився і композитор-23 січня 1921 року його застрелив у батьківській хаті на Вінниччині агент російського ЧК. Однак Україна залишила світові музичний дар.
Після завершення турне мелодія Миколи Леонтовича стала популярною у США, а в1936 році відомий американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до пісні англомовний текст: «Я прибрав українські слова «Щедрика» і замість цього зосередився на веселому передзвоні дзвоників, який мені почувся в музиці». Так з’явилася відома нині на весь світ «Колядка дзвонів».
Сьогодні Україна знову протистоїть російській агресії і знову потребує підтримки Західного світу.
Уроки історії сьогодні, як ніколи, стають актуальними. Тож цьогорічний ювілей «Щедрика»-це унікальна для України нагода через історію пісні розповісти історію своєї понад 100-річної боротьби за незалежність від росії.



 

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціативазапочаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.Добрі справи робити приємно! Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.       Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.

Шановні читачі!

Шкільна бібліотека проводить постійно діючу акцію«Подаруй бібліотеці сучасну книгу».

Приєднуйтесь до акції!

Не залишайтесь байдужими –

 бібліотеці потрібні нові книги!

Щиро вдячні за подарунки!


        Різдво на порозі!

       Різдвяно-новорічна казка завітала в бібліотеку "Лідеру" з особливою ошатністю та святковими дивами. Господині Олена Плотнікова та Ірина Рак створили чудові інсталяції на Новорічну та Різдвяну тематику. Адже  Різдво Христове-свято любові, надії та тепла. Саме таке розуміння цінності Різдвяних свят, попри всі психологічні негаразди та тривоги, викликані війною в Україні, намагалися донести юним лідерцям Олена Плотнікова та Ірина Рак на своєму традиційному бібліоланчі. На цей раз автори проєкту організували майстер-клас "Різдво на порозі", запросивши в гості відому майстриню декоративно-ужиткового мистецтва Світлану Клиименко. Спільними зусиллями бібліотечних працівників "Лідеру" і талановитої майстрині пані Світлани для учнів 5-А класу (класний керівник Тетяна Цар) був проведений захід, на якому кожен відчув наближення Новорічної казки та Різдвяного дива. Ведуча бібліоланчу О.Плотнікова розповіла про історію походження свята Різдва, звернула увагу учасників майстер-класу на його духовну цінність. Адже сам Бог, Творець неба та землі, воплотився в людину, щоб вивести людей із темряви гріха. А от як Різдво відмічають в народній традиції змогли донести гостям та учасникам майстер класу учениці 4-А класу Маша Курпас та Аліса Сівак, виконавши колядку «Спи, Іісус,. мале дитя…» Пані Світлана навчила наших завзятих «чомучок» робити диво своїми руками. Таким дивом стали виготовлені п’ятикласниками ангели у техніці витинанки. З інтерв’ю з пані Світланою стало відомо, що в світ мистецтва вона прийшла з самого дитинства і що займатися для неї творочістю-це, «як дихати!». Про наближення великого свята Різдва розповіла гостям та учасникам заходу і книжкова інсталяція «Різдвяний вертеп», виготовлена з любов’ю бібліотекарями ліцею. Майстер-клас завершився виставкою дитячих поробок, які характеризувалися оригінальністю задумів. На завершення ведуча бібліоланчу подякувала Світлані Клименко, що вона допомогла наблизити Різдвяне диво, а також побажала всім учасникам дійства, щоб їх серця стали тією печеркою, в якій народився наш Спаситель, а світло Різдвяної зірки завжди виводило кожного на дорогу добра та людяності.


https://www.youtube.com/watch?v=5mcJdHNaRdk